Нова індустріальна революція
18.02.2016

80% європейських інновацій є промисловими проєктами, і вони, як правило, становлять близько 75% всього експорту регіону. Враховуючи прямі наслідки цього на рівень послуг, ми можемо бути спокушені вважати промисловість основним економічним ресурсом Європи.

Проте за останні 10 років багато класичних промислових видів діяльності були перенесені в інші райони, що фактично збільшило конкуренцію між розвиненими і країнами, що розвиваються.

Поки Німеччина і Східна Європа продовжують інвестувати у типові промислові сектори, інші європейські країни вирішили зосередити свої зусилля на інших видах діяльності. Особливо Франція та Великобританія зареєстрували спад у "традиційному" виробництві.

Чи буде це новою тенденцією в Європі? Чи ті з великим досвідом в промисловості переходять до сфер досліджень і розробок, залишаючи Німеччину та Східну Європу піклуватися про виробничі процеси в регіоні?

Світові промислові тенденції

Речі змінюються. Тоді як у 90-ті додана вартість виробничих процесів складала близько 3.451 мільярда євро і промисловість була переважно зосереджена в 6 країнах: США, Японії, Німеччині, Італії, Великобританії та Франції, сьогодні ми спостерігаємо зростання кількості робочих місць у Китаї (39%) та Бразилії (23%) і зменшення в Німеччині (8%), Франції (20%) та Великобританії (29%).

Перше промислове перемикання було очолене BRIC (Бразилія, Росія, Індія та Китай), негайно підтримане Польщею, Румунією та Чехією. У наші дні країни, що розвиваються, генерують 40% загальної промислової доданої вартості.

Другу тенденцію можна побачити в західноєвропейських країнах. Деякі з них продовжували утримувати значну частку ринку, зменшуючи кількість робочих місць, пов’язаних із виробництвом. Німеччина, Італія і Швейцарія все ще покривають 20% світової промисловості. Тим часом інші країни (Франція, Іспанія, Великобританія) знизилися як у цінності, так і в кількості робочих місць.

Крім того, країни Східної Європи (особливо Польща, Румунія та Чехія) значною мірою поглинали частину процесів, головним чином через те, що вони були в основному індустріалізовані до початку оперативного переносу із заходу на схід.

Велика перевага цих країн полягає у нижчій вартості праці та високому потенціалі розвитку. Нові автоматизовані виробничі потужності в регіоні полегшать перехід більш складних процесів і діяльності до Східної Європи.

Четверта промислова революція

Ще з початку 21 століття цифровий світ впливав на всі процеси та бізнес-моделі. E-інновації мають величезний вплив як на соціальні, так і на економічні аспекти. Люди кажуть, що те, що ми вже пережили дотепер, є лише 10% від того, що буде в кінці.

Як зазначає Роланд Бергер, четверта промислова революція вже почалася. Вже є сектори, на які вона значно вплинула, тоді як інші приєднаються поступово і в більш розслабленому ритмі.

Що очевидно - шляху назад немає. Незабаром все буде автоматизовано та оцифровано.

Кіберсвіт

ІТ-системи вже є серцем усіх виробничих процесів. Нова промислова візія передбачає взаємозв’язок з усіма підсистемами, процесами, внутрішніми та зовнішніми цілями, клієнтами та постачальниками.

Автоматизація

Роботи взяли на себе багато частин класичних виробничих процесів. Кількість багатофункціонального обладнання майже подвоїлася з 2004 року. Скоро машини стануть ще розумнішими, здатними адаптуватися, спілкуватися та взаємодіяти з іншими елементами, пов’язаними з виробничими процесами.

Великі дані

Нові виробничі потужності генеруватимуть величезну кількість даних, які потрібно буде зберігати, обробляти та аналізувати. У Франції 63% менеджерів, які працюють у промислових галузях, вважають кібербезпеку новою галуззю, відповідальною за підвищення конкурентоспроможності. Інноваційні методи, пов’язані з великими даними, створять нові версії збереження та використання інформації.

Нові форми зв’язку

Промислове майбутнє передбачає, що цифровий світ буде взаємозв’язаний з реальним. Це означає, що фізичні об’єкти будуть занурюватися в цифрові образи. Вся продукція, заснована на інтегрованих системах, буде все більше розповсюджена по всьому світу. Кожне обладнання частково знатиме, коли компонент буде готовий у ланцюгу виробництва або дистрибуції/постачання. Машини автоматично адаптуватимуть серії процесів і самостійно виконуватимуть фінальні частини, при цьому беручи на себе більшість видів діяльності, які зараз виконуються вручну.

Енергетична ефективність і децентралізація

Кліматичні зміни та брак традиційних ресурсів є важливими факторами, що впливають на нову промислову революцію.

Потрібно враховувати використання відновлюваних і ядерних ресурсів. Маючи це на увазі, будуть розроблені нові самодостатні промислові формати, які створять нові можливості для тих, хто активно працює у створенні необхідної інфраструктури.

Віртуальна індустріалізація

Нова промислова революція створить віртуальні виробничі потужності, здатні автоматично виробляти фізичні товари. Кожен процес виробництва буде стимулюватися і перевірятися в цифровому вигляді. Лише якщо фінальне рішення буде повністю прийнято, його параметрична та цифрова матриця буде повністю завантажена в системи, і виробничий процес буде ефективно та віртуально керований.

Які наслідки матиме промислова революція на фактичні виробничі потужності?

Класичні підприємства продовжуватимуть залишатися на ринках, але основні гравці у кожній галузі діяльності певно повністю або частково змінять свої організаційні схеми, свої компетенції та акценти на функціональність. Звичайно, у такому контексті з’являться нові учасники, запроваджуючи дивовижно нові методи й бізнес-моделі. Технологічні інновації, пов’язані з Інтернетом і смартфонами, не були успішними випадково, а тому, що покрили більш складну соціальну потребу. Більш-менш те саме станеться під час промислової революції, яка принесе надзвичайні виклики для тих, хто зараз діє на ринку.

Ритм змін залежить від природи кожної окремої галузі.

Скільки повинна інвестувати Європа для того, щоб залишатися на вершині речей?

• Німеччина, Ірландія, Австрія, Швеція та Фінляндія — це країни з високим ступенем гнучкості та інновацій і високою виробничою потужністю.
• Нідерланди, Бельгія, Данія, Великобританія та Франція — це країни з високим ступенем гнучкості та інновацій, але з меншою виробничою потужністю.

Чехія, Словаччина, Угорщина, Словенія, Литва, Італія, Естонія, Польща, Румунія, Хорватія, Болгарія мають розглядатися як традиціоналістські партнери, тоді як Іспанія та Португалія повинні розглядатися як нерішучі.