Безповітряне фарбування
22.02.2017
Технологія безповітряного нанесення передбачає пропускання рідини під високим тиском через невелике сопло (насадку для розпилення). Рідина виходить із насадки на повній швидкості як суцільний струмінь (шар), потрапляє в повітря та руйнується. Це руйнування спочатку розбиває рідину на фрагменти, а згодом — на дуже дрібні краплі, що формують факел розпилення.
За безповітряного нанесення фарба нагнітається під високим тиском і, вивільняючись через насадку безповітряного пістолета, атомізується та проєктується на основу. Змінюючи діаметр сопла і кут розпилення або змінюючи тиск рідини, можна досягти атомізації для широкого діапазону в’язкостей.
Чому обирають безповітряне фарбування?
Цей тип розпилення дозволяє утворити рівномірно товстий шар фарби за один прохід, що зменшує кількість проходів, необхідних для досягнення бажаного результату.
Фарба краще проникає в отвори, тріщини та кути, забезпечуючи з часом кращий захист.
Більшість фарб можна розпилювати без додавання розріджувача, що призводить до скорочення часу висихання та викидів розчинника в навколишнє середовище.
Коли безповітряне фарбування справді корисне?
Безповітряний метод застосовується там, де першочерговою є ефективність нанесення, а не якість фінішу, особливо в важкій промисловості, металургії, нафтохімічній та морській промисловості. Залежно від в’язкості, тиску, необхідного для атомізації, загальної витрати та джерела енергії, можна обрати з широкої номенклатури пневматичних або електричних насосних приводів.
Варіант, похідний від безповітряного розпилення фарби, — це безповітряний із повітряною підтримкою: матеріал подається до пістолета під нижчим тиском, ніж у традиційній безповітряній версії, що дозволяє завершити атомізацію шляхом додавання повітряного потоку. Цей метод забезпечує значно більший контроль у процесі розпилення, вищу якість фінішу та кращий коефіцієнт перенесення.
Рішенням для високов’язких матеріалів із вмістом твердих речовин до 100% є підігрів фарби для зниження її в’язкості замість розведення, що дозволяє отримувати більшу товщину шару. Цей метод поширений під час нанесення матеріалів без розчинника (solvent free), зазвичай двокомпонентних (“mix-at-the-gun”), і використовується переважно в нафтохімічній промисловості.